Павло Чубинський відомий
в науковому світі як етнограф-фольклорист та автор гімну "Ще не вмерла
Україна". А як географ-краєзнавець – маловідомий
Діяльність його тісно пов'язана з
Російським географічним товариством, яке в той час відігравало значну роль в
науково – культурному житті Росії. Ще змалку Павло починає захоплюватись епохою
географічних відкриттів, мріє про далекі подорожі.
Він
поступив в Петербурзький університет, на юридичний факультет, де й познайомився
з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який в свою чергу знайомить Чубинського з
такими видатними географами як Миколою Пржевальським та Миколою
Миклухо-Маклаєм. Саме Миклухо-Маклай вмовив Чубинського вступити до Російського
Географічного Товариства і саме під впливом цього видатного географа –
дослідника, який вже в той час побував на Канарських островах та Мадагаскарі,
Чубинський починає серйозно захоплюватись економічною – географією.
Він
мріє про експедицію на північ Росії і також плідно збирає інформацію про
етнографію та географію України. За те що Чубинський вступив у революційно –
літературну організацію його висилають в Архангельськ область де він працює
секретарем в місцевому суді.
Але
він не втрачає зв'язку з його друзями та з Батьківщиною. Крім того на чужині
він збирає цінні етнографічні матеріали. Через 2 роки клопотанням
Пржевальського його звільняють з заслання і він повертається до нормальної
роботи.
В
своїх працях він порушує питання використання природних багатств. Йому належить
ідея розорення цілинних земель на півночі Росії для збільшення посівних площ,
оскільки в той час перед царем постало питання забезпечення хлібом держави,
якого катастрофічно не вистачало.
У 1866
році Географічне товариство нагороджує чубинського медаллю "за полезные
труды". В тому ж році Чубинський бере участь у експедиції, що досліджує
Печорськийй край там він зібрав величезний матеріал про кліматичні умови
Північно-Двінського басейну.
Павло
Чубинський завжди пам'ятав Україну. Перебуваючи в Печорську він пише нарис про
народні правові звичаї в Україні. Пізніше він їде в експедицію по Україні та
Бесарабіії де Чубинський відвідав більш ніж 30 повітів.
Він
нагороджений премією Академії наук в 1879р та премією міжнародного
географічного конгресу в Парижі, влітку 1875р. Крім того він є одним із організаторів
Київського географічного товариства.
Помер
Павло Чубинський 26 січня 1884 року і похований в Борисполі.
Немає коментарів:
Дописати коментар