Інтерактивна вправа "Природні зони світу"

Метод "Fishbone"

Розбираємо дієву стратегію розвитку критичного мислення.

Що спільного у звичайної риби та школи? Нічого. А от у технології Fishbone та навчання є дещо схоже! Але давайте детальніше.

Стратегія Fishbone не з’явилася сама по собі, її ще у середині минулого сторіччя розробив японський професор Каору Ісікава, який є одним з найвідоміших у світі теоретиків менеджменту. Спочатку ця методика стала допоміжним інструментом для аналізу якості та покращення різноманітних промислових процесів, а згодом перетворилася на чудовий педагогічний інструмент.

До речі, саме за допомогою методики Fishbone професору Ісікава вдалося повністю змінити стратегію роботи знаного концерну Toyota, зробивши виробництво більш успішним. Викликає зацікавленість, чи не так?

Переваги

Дослівно Fishbone перекладається як «Риб’яча кістка» або «Скелет риби». І дійсно, в основі методики схематична діаграма у формі риб’ячого скелету. Така нестандартна та водночас проста схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. А потім потрібно лише зробити правильні висновки.

Використання схеми Fishbone дає можливість:

·                     розвивати критичне мислення;

·                     організувати роботу учнів в парах та групах;

·                     візуалізувати причинно-наслідковий зв’язок;

·                     розподіляти етапи роботи по рівню значущості.

Величезна перевага Fishbone полягає в універсальності: з його допомогою можна вирішити будь-яку проблему, і не лише шкільну! Цей метод дозволяє розкласти ціле на окремі складові та детально їх розглянути.

Процес виконання

Метод Fishbone можна використовувати як окремо для проведення аналізу певної ситуації, так і зробити його стратегією цілого уроку. При цьому найбільшого ефекту можна досягти під час узагальнюючих уроків та систематизації знань, коли тема вже вивчена.

1. Ознайомте з правилами

Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за певні нюанси:

·                     голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу;

·                     верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;

·                     нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;

·                     хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки.

Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови

2. Розділіть учнів на групи

Fishbone буде доречним як під час індивідуальної, так і групової роботи. В останньому випадку навіть цікавіше, адже учасники групи зможуть обговорити проблемне питання та поглянути на нього з різних точок зору.  Як правило, стратегія виконується в декілька етапів:

·                     Формування групи для аналізу проблемного питання. Оптимальна кількість учнів – 5.

·                     Кожна група отримує зображення риб’ячого скелету (або малює його самостійно), а потім заповнює основні кістки, вказуючи проблему, причини та факти. Заповнювати схему можна лише після ретельного обговорення всією групою, яке має займати приблизно 10 хвилин.

·                     Якщо проблем та фактів, які заслуговують на увагу, багато, то до основної схеми можна домалювати відгалуження.

·                     Коли схема повністю заповнена, настає час детального аналізу причин та наявних фактів.

3. Опитування

Після обговорення в групах, учні презентують результати роботи перед класом, аргументуючи свої висновки та відповідаючи на питання однокласників. Потім попросіть учнів подумати про те, що нового вони дізналися, яких висновків дійшли та наскільки успішною була дискусія.

Стратегія Fishbone чудово підходить для використання на уроках історії, літератури, права тощо. З її допомогою можна обговорювати будь-які проблемні питання та розвивати критичне мислення.

Як утворюються торнадо?

6 клас. Гідросфера. Тематичне тестування.

180-й річниці з дня народження географа-краєзнавця Павла Чубинського присвячується

Павло Чубинський відомий в науковому світі як етнограф-фольклорист та автор гімну "Ще не вмерла Україна". А як географ-краєзнавець – маловідомий

Діяльність його тісно пов'язана з Російським географічним товариством, яке в той час відігравало значну роль в науково – культурному житті Росії. Ще змалку Павло починає захоплюватись епохою географічних відкриттів, мріє про далекі подорожі.

Він поступив в Петербурзький університет, на юридичний факультет, де й познайомився з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який в свою чергу знайомить Чубинського з такими видатними географами як Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо-Маклаєм. Саме Миклухо-Маклай вмовив Чубинського вступити до Російського Географічного Товариства і саме під впливом цього видатного географа – дослідника, який вже в той час побував на Канарських островах та Мадагаскарі, Чубинський починає серйозно захоплюватись економічною – географією.

Він мріє про експедицію на північ Росії і також плідно збирає інформацію про етнографію та географію України. За те що Чубинський вступив у революційно – літературну організацію його висилають в Архангельськ область де він працює секретарем в місцевому суді.

Але він не втрачає зв'язку з його друзями та з Батьківщиною. Крім того на чужині він збирає цінні етнографічні матеріали. Через 2 роки клопотанням Пржевальського його звільняють з заслання і він повертається до нормальної роботи.

В своїх працях він порушує питання використання природних багатств. Йому належить ідея розорення цілинних земель на півночі Росії для збільшення посівних площ, оскільки в той час перед царем постало питання забезпечення хлібом держави, якого катастрофічно не вистачало.

У 1866 році Географічне товариство нагороджує чубинського медаллю "за полезные труды". В тому ж році Чубинський бере участь у експедиції, що досліджує Печорськийй край там він зібрав величезний матеріал про кліматичні умови Північно-Двінського басейну.

Павло Чубинський завжди пам'ятав Україну. Перебуваючи в Печорську він пише нарис про народні правові звичаї в Україні. Пізніше він їде в експедицію по Україні та Бесарабіії де Чубинський відвідав більш ніж 30 повітів.

Він нагороджений премією Академії наук в 1879р та премією міжнародного географічного конгресу в Парижі, влітку 1875р. Крім того він є одним із організаторів Київського географічного товариства.

Помер Павло Чубинський 26 січня 1884 року і похований в Борисполі.

Граючись навчаємо!

Берегова лінія Чорного моря

Цей день в історії географії

Лютий

2 лютого 1920 року — помер Роберт Едвін Пірі, американський полярний дослідник, який першим досягнув Північного полюсу.

3 лютого 1953 року — Опублікована книга французького океанографа Жака-Іва Кусто «Світ мовчання»

6 лютого 1996 року — початок українських досліджень в Антарктиді . В цей день британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський».

8 лютого 1879 року — інженер Сендфорд Флемінг вперше запропонував розподілити земну кулю на 24 годинні пояси.

12 лютого 1809 року — народився Чарльз Дарвін, англійський натураліст (теорія еволюції, принципи природного добору).

14 лютого 1779 року — під час свого третього візиту до Гавайських островів у сутичці з тубільцями загинув мореплавець Джеймс Кук.

15 лютого 1564 року — народився Галілео Галілей, італійський філософ, фізик та астроном.

22 лютого 1512 року — помер Амеріго Веспуччі, учасник кількох експедицій до берегів Південної Америки, названої ним Новим Світом.

Озера світу

Відома й невідома Антарктида

Колекція вправ

Атмосферний тиск

Вивчаємо річки світу

7 Чудес України

Природні зони України