Матеріали для уроку "Вулкани"

Конспект уроку, 8 клас, "Населення України"

Мета: сформувати уявлення про кількість населення України і світу, навчити аналізувати чинники, що впливають на природний рух населення; розвивати практичні навички роботи зі статистичними матеріалами та картами; виховувати свідомого громадянина України

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: політична карта світу, графіки " Зміна кількості населення Землі ", Конституція України, портрет П. Чубинського, підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В. М. Бойко, І. Л. Дітчук, Л. Б. Заставецька.. - Камянець-Подільський:  Абетка, 2016. - 296 с.

Хід уроку

1) Мотивація навчальної діяльності

Людина - найбільше багатство кожної держави. В конституції України в ст. 3 визначено, що: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю."

Людина є творцем матеріальних і духовних благ суспільства, тому знання про кількість населення, закономірності його розміщення надзвичайно важливі.

2) Актуалізація опорних знань

 - Якою є кількість населення України? (42 млн)

 - Чи завжди ця кількість була такою? (ні)

 - Яке місце за кількістю населення займає Україна в Європі? (5)

 - А за площею? (1)

 - Як називається наука, що вивчає населення? (демографія)

 - Як називаються вчені, що вивчають населення? (демографи)

Опрацювання  рубрики "Подорож у слово", робота з підручником ст.  237

3) Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником

 - аналіз таблиці ст. 237

 - аналіз діаграми (мал. 187)

Слово вчителя. Тенденція щодо збільшення кількості населення спостерігається в усьому світі. Демографи вважають, що за останні 1000 років населення планети збільшилося у 15 разів (для 1-го подвоєння потрібно було 700 років, для 2-го - 150, для 3-го - 100, для останнього - 40)

Демографи з'ясували, що в 15 ст. на території сучасної України проживало 3,7 млн осіб, в 16 ст.  - 4,4 млн осіб, в 17 ст. - 5,2 млн осіб, у 18 ст.  - 9 млн осіб, в 19 ст. - 30 млн осіб

Робота з підручником

 - аналіз таблиці "Зміна кількості населення України" ст. 240

 - рубрика "Рекорди України" ст. 241

Слово вчителя. Точні дані про кількість населення країни дають переписи.

Перепис - це процес збору інформації про населення, що проживає в державі. В Україні таких переписів було 8 ( 1897, 1926, 1939, 1959, 1970, 1989, 2001 роках). Крім цього ведеться поточний облік населення України станом на 1 січня кожного року.

Робота з підручником

 - рубрика "Україна дивовижна" ст. 240

 - демонстрація портрету П. Чубинського

Слово вчителя. Кількість населення в світі регулюють такими демографічними процесами як:

Народжуваність - процес дітонародження в сукупності поколінь

Смертність  - процес вимирання населення в сукупності поколінь

Різниця між кількістю народжених і померлих називається природним приростом населення ( ‰; + ; -)

Учні дають визначення терміну" природний рух населення "

 - формула Пп = Н - С (‰)

Пп (-) - депопуляція - процес систематичного зменшення кількості населення

ПП (+) - демографічний вибух - різке збільшення кількості населення внаслідок зростання природного приросту

Робота в групах

Задача ст. 241

1) група 1 - світ - 7,4 млрд осіб - відповідь(0,6%)

2) група 2 - Євразія - 4,9 млрд осіб- відповідь (0,9%)

3) група 3 - Європа - 800 млн осіб - відповідь (5,6%)

Слово вчителя.

Густота населення - це кількість населення, що проживає на одиниці площі ( Г= Н/S)

Густота населення України (42 млн осіб / 603,7 тис км² = 70 осіб на км²)

Густота населення світу ( 7,4 млрд осіб / 148,647 млн км² = 48 осіб на км²)

Найбільш заселені території світу: долина Нілу, пд.сх. Азія, Західна Європа, східне узбережжя Північної Америки

Робота в парах

Визначити густоту населення Чернівецької області і Сокирянського району

Чернівецька область S = 8,1 тис км²      Н = 902,2 тис осіб

Сокирянський район S = 668 км²      Н = 46 тис осіб

4) Закріплення вивченого матеріалу

 - Як змінювалась кількість населення України від 15 ст. до наших днів?

 - Поясніть зв'язок народжуваності й смертності із кількістю населення?

 - Назвіть причини у відмінності густоти населення світу?

5) Домашнє завдання: § 49, ст. 241 рубрика  "Шукайте в інтернеті"

Формування навичок пошуково-дослідницької діяльності учнів на уроках географії

Пошуково-дослідницька робота на уроках географії полягає в тому, щоб підштовхнути учнів до пізнання, пошуку самостійного творчого рішення. Для цього вчителю треба створити всі необхідні умови, «дух дослідження», який би надихнув школярів на виконання непростої, але цікавої діяльності. В основу покладаються не готові завдання, а організований їхній пошук. І нехай усе, що учні будуть досліджувати, уже давно досліджене, для них їхні відкриття будуть новими, а тому – безцінними.

Кожне дослідницьке завдання має представляти собою невелику пошукову задачу, що потребує проходження певних етапів. О.Пехота [4], розробив модель навчання як дослідження, яка в ключає такі складові:зіткнення з проблемою; збирання інформації, даних, їх версифікація; збір даних експерименту; побудова пояснення; аналіз ходу дослідження та висновки.Результатом будь якої пошуково-дослідницької діяльності може бути складене повідомлення, реферат, проект, схема, порівняльна таблиця, презентація чи есе. На уроках географії доцільно застосовувати такі види досліджень як: краєзнавчі, історичні, біографічні, метеорологічні, гідрологічні, статистичні тощо.

Формування навичок пошуково-дослідницької діяльності тісно переплітається з розвитком пізнавального інтересу учнів на уроках географії. Адже саме пізнавальний інтерес має дуже велике значення для розвитку особистості, оскільки спонукає до пошуку нових знань, допомагає поглибити і розширити знання, підвищити якість роботи, сприяє виникненню задоволення від праці [5]. Ще Арістотель зауважив, що: «Пізнання починається з подиву». Уміння вчителя дивувати учнів є поштовхом до їхньої допитливості та стимулом до самостійної пошукової діяльності.

На кожному етапі уроку для активізації пізнавального інтересу використовую різні форми роботи: групові, ігрові, фронтальні, індивідуальні.Доречним є застосування методу проектів [2]. Для стимулювання і мотивації пошуково-дослідницької діяльності учнів найчастіше застосовую такі методи роботи як проблемне викладання знань та застосування творчих завдань [3], а також такі педагогічні технології як диференційного навчання, навчально-ігрової, комунікативно-діалогової діяльності,перспективно-випереджального навчання тощо [1].

Варто зауважити, що формування дослідницьких умінь учнів здійснюється в три етапи. Перший етап – підготовчий (6 кл.). В ході цього етапу формуються основні навчальні навички. Другий етап – розвиток дослідницьких умінь (7-8 кл.), третій етап – самостійна дослідницька діяльність школярів (9-10 кл.).

Так, наприклад, при вивченні курсу «Загальна географія» у 6 класі пошукова діяльність учнів спрямована на встановлення зв’язків між явищами та об’єктами, яких на перший погляд не існує. Змістом дослідження стає взаємозв’язок та взаємодія між компонентами географічної оболонки, закономірності їх поширення, механізми саморегуляції на конкретних прикладах своєї місцевості. Основним способом отримання інформації залишається спостереження.

 При вивченні курсу «Фізична географія материків і океанів» в учнів спостерігається конкретно-образне мислення. Основний зміст їхнього дослідження – це географічні об’єкти: гори, пустелі, річки тощо. Учні отримують відповіді на головні питання свого віку: “Чому?”, “Як?” та роблять спроби встановити елементарні причинно-наслідкові зв’язки, суттєво закріплюють навчально-пізнавальну мотивацію, для якої характерна зацікавленість способами здобуття знань. А це в свою чергу дозволяє скерувати інтерес школярів на оволодіння першоосновами справжнього наукового дослідження.

Під час вивчення курсу «Фізична географія України» учні узагальнюють інформацію на більш високому рівні. Вони самостійно обирають методику спостереження, фіксують результати, проводять їхній аналіз.

Блок «Економічна і соціальна географія України/світу» розрахований на учнів, відповідно, 9/10 класів. В основу змісту пошуково-дослідницької діяльності  покладено вивчення і оволодіння нескладними методами статистичних досліджень. Для учнів цього віку цілком доступним є самостійно обирати відповідну методику роботи, визначати її доцільність, можливість отримання достовірних і порівняльних даних. Сформовані дослідницькі вміння дозволяють учням проводити самостійні навчально-творчі пошуки.

  Таким чином, основними шляхами формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи на уроках географії є: спостереження за явищами природи та їх змінами;  виконання завдань практичних робіт; опрацювання джерел інформації; створення проектів, презентацій; участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних природничих конкурсах та експедиціях; виконання завдань навчальної практики.

Безумовно, дослідницька діяльність не може охопити весь педагогічний процес, адже доведено, що учень не може засвоювати знання лише шляхом особистого дослідження та відкриття нових знань. Вчителю потрібно пам’ятати, що активізувати пошуково-дослідницьку діяльність школярів - це означає перш за все активізувати їхнє мислення. І якщо пізнання й починається з подиву, то навчання починається з гри, а досвід - із першої дії.

Список використаної літератури

1.Баранчиков І. І. Огляд педагогічних технологій викладання географії в загальноосвітніх школах / І. І.Баранчиков. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. -збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

2.Васютіна Н. К. Метод проектів: його застосування в курсі географії в середній школі / Н. К.Васютіна. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. - збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

3. Лебедєва С. Ж. Методи навчання у викладанні географії в школі /С. Ж.  Лебедєва. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. - збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

4.Пехота О.М., Кіктенко А.З, Любарська О.М. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За редакцією О.М. Пехоти. – К.: А.С.К., 2001. – С.128-135.

5. Таченко С. О. Активізація пізнавального інтересу на уроках географії// Географія. Харків. Основа, 2011 №8 (180).

Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках географії

«Пізнання починається з подиву»

Арістотель

Успішність навчання учнів залежить від їх мотивації. Для стійкої мотивації учнів необхідне формування і розвиток у них пізнавального інтересу.  У підлітковому віці важливо стимулювати дітей до активного пізнання, позитивного ставлення до процесу здобуття знань, усвідомлення, що знання - це радість i благо. Як тільки учні побачать власні пізнавальні ycпіхи, усвідомлять невичерпність i глибину знань про світ навколо й забажають не зупинятися на досягнутому, тоді пізнання стане головною рушійною силою їхнього розвитку, а саморозвиток - пріоритетним i бажаним.

Формування пізнавального інтересу школярів – складний процес, що передбачає використання різних методів розвивального навчання і правильні відносини між вчителем і учнями.  Поєднуючи рівень розвитку пізнавального інтересу і характер пізнавальної активності учнів, слід зазначити, що учням з аморфними інтересами потрібне поступове формування позитивного ставлення до самостійного навчання. Для учнів з широкими інтересами ефективні різні форми проблемного навчання, які б давали змогу проаналізувати концепції та дійти власного висновку. Для учнів з розвиненим інтересом потрібний вихід за межі програми, засвоєння наукових підходів та принципів, постійне використання проблемно-пошукової діяльності.

Підсумовуючи все вище сказане, зазначу, що формування пізнавальної активності учнів на уроках географії базується на трьох «китах»: методологічних, педагогічних та психологічних аспектах.

Методологічні аспекти включають в себе використання елементів історизму;висвітлення досягнень в географії; висвітлення ролі географічних відкриттів у історії цивілізації; ознайомлення з біографіями видатних географів та винахідників; залучення учнів до читання науково-методичної літератури. Педагогічними аспектами являються: пізнавальна активність учнів на уроці; самостійність при роботі з приладами; участь у підготовці рефератів і доповідей; читання науково-популярної літератури; участь у позакласній роботі. До психологічних аспектів відносять: використання елементів здивування; формування позитивних емоцій на уроках; запровадження елементів зацікавленості; заохочення учнів до сприймання матеріалу уроку;формування морально-етичних почуттів.

Застосування усіх зазначених аспектів у педагогічній практиці створює підґрунтя  для вдалого формування пізнавального інтересу учнів на уроках географії.

Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості у викладанні географії

Географія як шкільний предмет має бути зорієнтована на формування широкого спектру світоглядних знань, а знання - сприяти соціологізації особистості, підготовці до життя, раціональної продуктивної творчої діяльності. Поєднання високої теоретичної та практичної підготовки було й залишається одним з найважливіших завдань школи. Підвищення теоретичного рівня не можна вважати ефективним, якщо воно не супроводжується прищепленням практичних навичок.

Дієвою формою зв’язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип навчання. Бо як зазначено в програмі з географії для загальноосвітніх шкіл, одним з головних завдань є формування в учнів цілісного образу планети Земля, починаючи від вивчення загальної географії та пізнанням глобальних закономірностей і процесів та залучення учнів до практичної діяльності шляхом застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

Відомо що краєзнавчий принцип у викладання географії надає можливості навчати учнів географії відповідно до старого дидактичного правила « від відомого до невідомого», «від близького до далекого».

Що ж слід розуміти під визначенням «краєзнавчий принцип навчання»? Як визначає І.С. Матрусов, під «краєзнавчим принципом навчання розуміється встановлення в процесі навчання асоціативних зв’язків між відомими учням фактами з оточуючого середовище та виучуваним програмним географічним матеріалом з метою підвищення якості засвоєння знань». Головне призначення краєзнавчого принципу полягає втому, щоб дати можливість учневі в знайомій місцевості, в повсякденній обстановці спостерігати географічну дійсність у взаємозв’язках її окремих компонентів і результати спостережень використовувати на уроках.

Збагачення учнів краєзнавчими знаннями й пізнавальним досвідом дає їм можливість активніше брати участь у вирішенні таких навчальних проблем, як :

-         Порівняння нових фактів зі своїми життєвими спостереженнями;

-         Виявлення у них рис схожості та відмінності;

-         Уміння за теоретичними уявленнями бачити предмети оточуючої дійсності;

-         Виявляти вміння застосовувати одержані знання.

-         Розвивати предметно-географічні компетентності (соціальна, просторова , аксіологічна, мовленнєва, комунікативна, інформаційна та ін..)

Географічні поняття, що застосовуються учнями на прикладі свого краю, є найбільш переконливим, легко запам’ятовуються. Зв’язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню: у дітей виробляються навички поводження в природі, спостережливість, з’являється інтерес до екологічних та господарсько-економічних проблем. Відомості про свою місцевість – це та «навчальна лабораторія», яка потрібна географу так само, які фізику чи хіміку – шкільна лабораторія з їх предметів. Але для вчителя географії цінним є не тільки підготовка краєзнавчого матеріалу, але й складання тематичного плану щодо здійснення краєзнавчого підходу в процесі навчання.

Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості використовую на уроках географії з 6 по 9 клас.Так, вивчаючи тему «Земля на план та карті» в 6 класі, розглядаючи тему уроку « План місцевості» в 6 класі на місцевості проводимо окомірну зйомку шкільного подвір’я, при цьому вказуємо об’єкти за допомогою умовних знаків, це дає можливість учням закріпити матеріал та практично його застосувати.

Прививчені теми «Літосфера» 6 клас,пропоную учням за допомогою тектонічної та фізичної карти Чернівецької області дослідити які форми рельєфу сформувалися на території краю. Розглядаючи тему в 6 класі «Зовнішні сили Землі», акцентую увагу на ролі текучих вод у перетворенні земної поверхні, пропоную учням підібрати матеріал (фотодокументи) для підтвердження змін земної поверхні під дією текучих вод та визначити їх позитивний чи негативний вплив на земну поверхню та господарську діяльність людини.

Вивчаючи тему «Корисні копалини України» в курсі 8 класу, використовую шкільну колекцію «Мінералів та гірських порід», а також пропоную учням зробити підбірку колекційного матеріалу корисних копалин своєї місцевості.

Розглядаючи тему «Географічне положення. Державний кордон» в 8 – 9 класах даю дітям таке завдання «Визначити частку області до площі України у %. Порівняти площу території та населення області з іншими областями України. З якими державами, областями має кордон? Нанести межі області на контурну карту. Позначити обласний центр. Визначити, які транзитні транспортні магістралі проходять через область»

Вивчаючи тему «Поверхневі води України» у 8 класі, учні отримують завдання «Дослідити які річки є на території Чернівецької області, Сокирянського району, на території нашого села» та презентують матеріал учням класу та навіть учням інших класів при вивчені відповідного матеріалу.

Краєзнавчий матеріал, який я використовую на уроці, залежно від дидактичних цінностей і виховних завдань уроку, виступає як джерело теоретичних знань і підтвердження їх цінності, як засіб пізнання й як об’єкт розв’язання навчально-пізнавальних завдань у процесі навчання. Тому вважають, що систематичне й цілеспрямоване здійснення краєзнавчого підходу у викладання географії потребує великих зусиль, постійного пошуку, систематичної роботи над собою, вивчення й накопичення великого краєзнавчого матеріалу, його аналізу й дидактичної обробки. У цій роботі потрібно керуватися певними вимогами до підбору краєзнавчого матеріалу, а саме:

-         відбір такого матеріалу, який сприяє формуванню учнів розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних та соціальних завдань;

-         краєзнавчий матеріал має бути типовим як фізико -географічному, так і в економіко – географічному відношеннях й сприяти більш глибокому й повному засвоєнню учнями географічних знань, конкретизації та розкриттю наукових понять;

-         краєзнавчий матеріал має сприяти виробленню в учнів практичних навичок застосування одержаних раніше знань;

-         зміст краєзнавчого матеріалу, відповідаючи віковим особливостям і рівню загального розвитку дітей, має сприяти виявленню й розвитку пізнавальних інтересів учнів.

На уроках географії неможливо обійтись без краєзнавчого матеріалу, адже це формує систему географічних знань і при цьому має тісний зв'язок із життям. Краєзнавчий матеріал дає можливість учням відчути себе учасниками деяких процесів. Труднощі при такому напрямку роботи – це недостатність краєзнавчого матеріалу, низька матеріально - технічна база.

Порівняння краєзнавчого матеріалу з матеріалом, що вивчається в шкільному курсі географії, спонукає учнів до активної розумової діяльності, привчає їх до самостійних висновків та узагальнень, сприяє встановленню зв’язків і географічних явищ.