Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості у викладанні географії

Географія як шкільний предмет має бути зорієнтована на формування широкого спектру світоглядних знань, а знання - сприяти соціологізації особистості, підготовці до життя, раціональної продуктивної творчої діяльності. Поєднання високої теоретичної та практичної підготовки було й залишається одним з найважливіших завдань школи. Підвищення теоретичного рівня не можна вважати ефективним, якщо воно не супроводжується прищепленням практичних навичок.

Дієвою формою зв’язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип навчання. Бо як зазначено в програмі з географії для загальноосвітніх шкіл, одним з головних завдань є формування в учнів цілісного образу планети Земля, починаючи від вивчення загальної географії та пізнанням глобальних закономірностей і процесів та залучення учнів до практичної діяльності шляхом застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

Відомо що краєзнавчий принцип у викладання географії надає можливості навчати учнів географії відповідно до старого дидактичного правила « від відомого до невідомого», «від близького до далекого».

Що ж слід розуміти під визначенням «краєзнавчий принцип навчання»? Як визначає І.С. Матрусов, під «краєзнавчим принципом навчання розуміється встановлення в процесі навчання асоціативних зв’язків між відомими учням фактами з оточуючого середовище та виучуваним програмним географічним матеріалом з метою підвищення якості засвоєння знань». Головне призначення краєзнавчого принципу полягає втому, щоб дати можливість учневі в знайомій місцевості, в повсякденній обстановці спостерігати географічну дійсність у взаємозв’язках її окремих компонентів і результати спостережень використовувати на уроках.

Збагачення учнів краєзнавчими знаннями й пізнавальним досвідом дає їм можливість активніше брати участь у вирішенні таких навчальних проблем, як :

-         Порівняння нових фактів зі своїми життєвими спостереженнями;

-         Виявлення у них рис схожості та відмінності;

-         Уміння за теоретичними уявленнями бачити предмети оточуючої дійсності;

-         Виявляти вміння застосовувати одержані знання.

-         Розвивати предметно-географічні компетентності (соціальна, просторова , аксіологічна, мовленнєва, комунікативна, інформаційна та ін..)

Географічні поняття, що застосовуються учнями на прикладі свого краю, є найбільш переконливим, легко запам’ятовуються. Зв’язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню: у дітей виробляються навички поводження в природі, спостережливість, з’являється інтерес до екологічних та господарсько-економічних проблем. Відомості про свою місцевість – це та «навчальна лабораторія», яка потрібна географу так само, які фізику чи хіміку – шкільна лабораторія з їх предметів. Але для вчителя географії цінним є не тільки підготовка краєзнавчого матеріалу, але й складання тематичного плану щодо здійснення краєзнавчого підходу в процесі навчання.

Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості використовую на уроках географії з 6 по 9 клас.Так, вивчаючи тему «Земля на план та карті» в 6 класі, розглядаючи тему уроку « План місцевості» в 6 класі на місцевості проводимо окомірну зйомку шкільного подвір’я, при цьому вказуємо об’єкти за допомогою умовних знаків, це дає можливість учням закріпити матеріал та практично його застосувати.

Прививчені теми «Літосфера» 6 клас,пропоную учням за допомогою тектонічної та фізичної карти Чернівецької області дослідити які форми рельєфу сформувалися на території краю. Розглядаючи тему в 6 класі «Зовнішні сили Землі», акцентую увагу на ролі текучих вод у перетворенні земної поверхні, пропоную учням підібрати матеріал (фотодокументи) для підтвердження змін земної поверхні під дією текучих вод та визначити їх позитивний чи негативний вплив на земну поверхню та господарську діяльність людини.

Вивчаючи тему «Корисні копалини України» в курсі 8 класу, використовую шкільну колекцію «Мінералів та гірських порід», а також пропоную учням зробити підбірку колекційного матеріалу корисних копалин своєї місцевості.

Розглядаючи тему «Географічне положення. Державний кордон» в 8 – 9 класах даю дітям таке завдання «Визначити частку області до площі України у %. Порівняти площу території та населення області з іншими областями України. З якими державами, областями має кордон? Нанести межі області на контурну карту. Позначити обласний центр. Визначити, які транзитні транспортні магістралі проходять через область»

Вивчаючи тему «Поверхневі води України» у 8 класі, учні отримують завдання «Дослідити які річки є на території Чернівецької області, Сокирянського району, на території нашого села» та презентують матеріал учням класу та навіть учням інших класів при вивчені відповідного матеріалу.

Краєзнавчий матеріал, який я використовую на уроці, залежно від дидактичних цінностей і виховних завдань уроку, виступає як джерело теоретичних знань і підтвердження їх цінності, як засіб пізнання й як об’єкт розв’язання навчально-пізнавальних завдань у процесі навчання. Тому вважають, що систематичне й цілеспрямоване здійснення краєзнавчого підходу у викладання географії потребує великих зусиль, постійного пошуку, систематичної роботи над собою, вивчення й накопичення великого краєзнавчого матеріалу, його аналізу й дидактичної обробки. У цій роботі потрібно керуватися певними вимогами до підбору краєзнавчого матеріалу, а саме:

-         відбір такого матеріалу, який сприяє формуванню учнів розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних та соціальних завдань;

-         краєзнавчий матеріал має бути типовим як фізико -географічному, так і в економіко – географічному відношеннях й сприяти більш глибокому й повному засвоєнню учнями географічних знань, конкретизації та розкриттю наукових понять;

-         краєзнавчий матеріал має сприяти виробленню в учнів практичних навичок застосування одержаних раніше знань;

-         зміст краєзнавчого матеріалу, відповідаючи віковим особливостям і рівню загального розвитку дітей, має сприяти виявленню й розвитку пізнавальних інтересів учнів.

На уроках географії неможливо обійтись без краєзнавчого матеріалу, адже це формує систему географічних знань і при цьому має тісний зв'язок із життям. Краєзнавчий матеріал дає можливість учням відчути себе учасниками деяких процесів. Труднощі при такому напрямку роботи – це недостатність краєзнавчого матеріалу, низька матеріально - технічна база.

Порівняння краєзнавчого матеріалу з матеріалом, що вивчається в шкільному курсі географії, спонукає учнів до активної розумової діяльності, привчає їх до самостійних висновків та узагальнень, сприяє встановленню зв’язків і географічних явищ.