Формування навичок пошуково-дослідницької діяльності учнів на уроках географії

Пошуково-дослідницька робота на уроках географії полягає в тому, щоб підштовхнути учнів до пізнання, пошуку самостійного творчого рішення. Для цього вчителю треба створити всі необхідні умови, «дух дослідження», який би надихнув школярів на виконання непростої, але цікавої діяльності. В основу покладаються не готові завдання, а організований їхній пошук. І нехай усе, що учні будуть досліджувати, уже давно досліджене, для них їхні відкриття будуть новими, а тому – безцінними.

Кожне дослідницьке завдання має представляти собою невелику пошукову задачу, що потребує проходження певних етапів. О.Пехота [4], розробив модель навчання як дослідження, яка в ключає такі складові:зіткнення з проблемою; збирання інформації, даних, їх версифікація; збір даних експерименту; побудова пояснення; аналіз ходу дослідження та висновки.Результатом будь якої пошуково-дослідницької діяльності може бути складене повідомлення, реферат, проект, схема, порівняльна таблиця, презентація чи есе. На уроках географії доцільно застосовувати такі види досліджень як: краєзнавчі, історичні, біографічні, метеорологічні, гідрологічні, статистичні тощо.

Формування навичок пошуково-дослідницької діяльності тісно переплітається з розвитком пізнавального інтересу учнів на уроках географії. Адже саме пізнавальний інтерес має дуже велике значення для розвитку особистості, оскільки спонукає до пошуку нових знань, допомагає поглибити і розширити знання, підвищити якість роботи, сприяє виникненню задоволення від праці [5]. Ще Арістотель зауважив, що: «Пізнання починається з подиву». Уміння вчителя дивувати учнів є поштовхом до їхньої допитливості та стимулом до самостійної пошукової діяльності.

На кожному етапі уроку для активізації пізнавального інтересу використовую різні форми роботи: групові, ігрові, фронтальні, індивідуальні.Доречним є застосування методу проектів [2]. Для стимулювання і мотивації пошуково-дослідницької діяльності учнів найчастіше застосовую такі методи роботи як проблемне викладання знань та застосування творчих завдань [3], а також такі педагогічні технології як диференційного навчання, навчально-ігрової, комунікативно-діалогової діяльності,перспективно-випереджального навчання тощо [1].

Варто зауважити, що формування дослідницьких умінь учнів здійснюється в три етапи. Перший етап – підготовчий (6 кл.). В ході цього етапу формуються основні навчальні навички. Другий етап – розвиток дослідницьких умінь (7-8 кл.), третій етап – самостійна дослідницька діяльність школярів (9-10 кл.).

Так, наприклад, при вивченні курсу «Загальна географія» у 6 класі пошукова діяльність учнів спрямована на встановлення зв’язків між явищами та об’єктами, яких на перший погляд не існує. Змістом дослідження стає взаємозв’язок та взаємодія між компонентами географічної оболонки, закономірності їх поширення, механізми саморегуляції на конкретних прикладах своєї місцевості. Основним способом отримання інформації залишається спостереження.

 При вивченні курсу «Фізична географія материків і океанів» в учнів спостерігається конкретно-образне мислення. Основний зміст їхнього дослідження – це географічні об’єкти: гори, пустелі, річки тощо. Учні отримують відповіді на головні питання свого віку: “Чому?”, “Як?” та роблять спроби встановити елементарні причинно-наслідкові зв’язки, суттєво закріплюють навчально-пізнавальну мотивацію, для якої характерна зацікавленість способами здобуття знань. А це в свою чергу дозволяє скерувати інтерес школярів на оволодіння першоосновами справжнього наукового дослідження.

Під час вивчення курсу «Фізична географія України» учні узагальнюють інформацію на більш високому рівні. Вони самостійно обирають методику спостереження, фіксують результати, проводять їхній аналіз.

Блок «Економічна і соціальна географія України/світу» розрахований на учнів, відповідно, 9/10 класів. В основу змісту пошуково-дослідницької діяльності  покладено вивчення і оволодіння нескладними методами статистичних досліджень. Для учнів цього віку цілком доступним є самостійно обирати відповідну методику роботи, визначати її доцільність, можливість отримання достовірних і порівняльних даних. Сформовані дослідницькі вміння дозволяють учням проводити самостійні навчально-творчі пошуки.

  Таким чином, основними шляхами формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи на уроках географії є: спостереження за явищами природи та їх змінами;  виконання завдань практичних робіт; опрацювання джерел інформації; створення проектів, презентацій; участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних природничих конкурсах та експедиціях; виконання завдань навчальної практики.

Безумовно, дослідницька діяльність не може охопити весь педагогічний процес, адже доведено, що учень не може засвоювати знання лише шляхом особистого дослідження та відкриття нових знань. Вчителю потрібно пам’ятати, що активізувати пошуково-дослідницьку діяльність школярів - це означає перш за все активізувати їхнє мислення. І якщо пізнання й починається з подиву, то навчання починається з гри, а досвід - із першої дії.

Список використаної літератури

1.Баранчиков І. І. Огляд педагогічних технологій викладання географії в загальноосвітніх школах / І. І.Баранчиков. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. -збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

2.Васютіна Н. К. Метод проектів: його застосування в курсі географії в середній школі / Н. К.Васютіна. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. - збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

3. Лебедєва С. Ж. Методи навчання у викладанні географії в школі /С. Ж.  Лебедєва. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. - збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

4.Пехота О.М., Кіктенко А.З, Любарська О.М. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За редакцією О.М. Пехоти. – К.: А.С.К., 2001. – С.128-135.

5. Таченко С. О. Активізація пізнавального інтересу на уроках географії// Географія. Харків. Основа, 2011 №8 (180).