«Пізнання починається з подиву»
Арістотель
Успішність навчання учнів залежить від їх мотивації.
Для стійкої мотивації учнів необхідне формування
і розвиток у них пізнавального інтересу. У
підлітковому віці важливо стимулювати дітей до активного пізнання, позитивного ставлення до процесу здобуття знань, усвідомлення,
що знання -
це радість i благо. Як тільки учні побачать власні пізнавальні ycпіхи,
усвідомлять невичерпність i глибину знань про світ навколо й забажають не зупинятися на досягнутому, тоді пізнання стане головною рушійною силою їхнього розвитку, а саморозвиток - пріоритетним i бажаним.
Формування пізнавального інтересу
школярів – складний процес, що передбачає використання різних методів
розвивального навчання і правильні відносини між вчителем і учнями. Поєднуючи рівень розвитку пізнавального інтересу
і характер пізнавальної активності учнів, слід зазначити, що учням з аморфними
інтересами потрібне поступове формування позитивного ставлення до самостійного
навчання. Для учнів з широкими інтересами ефективні різні форми проблемного
навчання, які б давали змогу проаналізувати концепції та дійти власного
висновку. Для учнів з розвиненим інтересом потрібний вихід за межі програми,
засвоєння наукових підходів та принципів, постійне використання
проблемно-пошукової діяльності.
Підсумовуючи все вище сказане,
зазначу, що формування пізнавальної активності учнів на уроках географії
базується на трьох «китах»: методологічних, педагогічних та психологічних
аспектах.
Методологічні
аспекти включають в себе використання
елементів історизму;висвітлення досягнень в географії; висвітлення ролі
географічних відкриттів у історії цивілізації; ознайомлення з біографіями
видатних географів та винахідників; залучення учнів до читання
науково-методичної літератури. Педагогічними аспектами
являються: пізнавальна активність учнів на уроці; самостійність при роботі з приладами;
участь у підготовці рефератів і доповідей; читання науково-популярної
літератури; участь у позакласній роботі. До психологічних
аспектів відносять: використання елементів здивування; формування позитивних
емоцій на уроках; запровадження елементів зацікавленості; заохочення учнів до
сприймання матеріалу уроку;формування морально-етичних почуттів.
Застосування усіх зазначених аспектів у
педагогічній практиці створює підґрунтя
для вдалого формування пізнавального інтересу учнів на уроках географії.
Немає коментарів:
Дописати коментар