Матеріали для уроку "Вулкани"

Конспект уроку, 8 клас, "Населення України"

Мета: сформувати уявлення про кількість населення України і світу, навчити аналізувати чинники, що впливають на природний рух населення; розвивати практичні навички роботи зі статистичними матеріалами та картами; виховувати свідомого громадянина України

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: політична карта світу, графіки " Зміна кількості населення Землі ", Конституція України, портрет П. Чубинського, підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В. М. Бойко, І. Л. Дітчук, Л. Б. Заставецька.. - Камянець-Подільський:  Абетка, 2016. - 296 с.

Хід уроку

1) Мотивація навчальної діяльності

Людина - найбільше багатство кожної держави. В конституції України в ст. 3 визначено, що: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю."

Людина є творцем матеріальних і духовних благ суспільства, тому знання про кількість населення, закономірності його розміщення надзвичайно важливі.

2) Актуалізація опорних знань

 - Якою є кількість населення України? (42 млн)

 - Чи завжди ця кількість була такою? (ні)

 - Яке місце за кількістю населення займає Україна в Європі? (5)

 - А за площею? (1)

 - Як називається наука, що вивчає населення? (демографія)

 - Як називаються вчені, що вивчають населення? (демографи)

Опрацювання  рубрики "Подорож у слово", робота з підручником ст.  237

3) Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником

 - аналіз таблиці ст. 237

 - аналіз діаграми (мал. 187)

Слово вчителя. Тенденція щодо збільшення кількості населення спостерігається в усьому світі. Демографи вважають, що за останні 1000 років населення планети збільшилося у 15 разів (для 1-го подвоєння потрібно було 700 років, для 2-го - 150, для 3-го - 100, для останнього - 40)

Демографи з'ясували, що в 15 ст. на території сучасної України проживало 3,7 млн осіб, в 16 ст.  - 4,4 млн осіб, в 17 ст. - 5,2 млн осіб, у 18 ст.  - 9 млн осіб, в 19 ст. - 30 млн осіб

Робота з підручником

 - аналіз таблиці "Зміна кількості населення України" ст. 240

 - рубрика "Рекорди України" ст. 241

Слово вчителя. Точні дані про кількість населення країни дають переписи.

Перепис - це процес збору інформації про населення, що проживає в державі. В Україні таких переписів було 8 ( 1897, 1926, 1939, 1959, 1970, 1989, 2001 роках). Крім цього ведеться поточний облік населення України станом на 1 січня кожного року.

Робота з підручником

 - рубрика "Україна дивовижна" ст. 240

 - демонстрація портрету П. Чубинського

Слово вчителя. Кількість населення в світі регулюють такими демографічними процесами як:

Народжуваність - процес дітонародження в сукупності поколінь

Смертність  - процес вимирання населення в сукупності поколінь

Різниця між кількістю народжених і померлих називається природним приростом населення ( ‰; + ; -)

Учні дають визначення терміну" природний рух населення "

 - формула Пп = Н - С (‰)

Пп (-) - депопуляція - процес систематичного зменшення кількості населення

ПП (+) - демографічний вибух - різке збільшення кількості населення внаслідок зростання природного приросту

Робота в групах

Задача ст. 241

1) група 1 - світ - 7,4 млрд осіб - відповідь(0,6%)

2) група 2 - Євразія - 4,9 млрд осіб- відповідь (0,9%)

3) група 3 - Європа - 800 млн осіб - відповідь (5,6%)

Слово вчителя.

Густота населення - це кількість населення, що проживає на одиниці площі ( Г= Н/S)

Густота населення України (42 млн осіб / 603,7 тис км² = 70 осіб на км²)

Густота населення світу ( 7,4 млрд осіб / 148,647 млн км² = 48 осіб на км²)

Найбільш заселені території світу: долина Нілу, пд.сх. Азія, Західна Європа, східне узбережжя Північної Америки

Робота в парах

Визначити густоту населення Чернівецької області і Сокирянського району

Чернівецька область S = 8,1 тис км²      Н = 902,2 тис осіб

Сокирянський район S = 668 км²      Н = 46 тис осіб

4) Закріплення вивченого матеріалу

 - Як змінювалась кількість населення України від 15 ст. до наших днів?

 - Поясніть зв'язок народжуваності й смертності із кількістю населення?

 - Назвіть причини у відмінності густоти населення світу?

5) Домашнє завдання: § 49, ст. 241 рубрика  "Шукайте в інтернеті"

Формування навичок пошуково-дослідницької діяльності учнів на уроках географії

Пошуково-дослідницька робота на уроках географії полягає в тому, щоб підштовхнути учнів до пізнання, пошуку самостійного творчого рішення. Для цього вчителю треба створити всі необхідні умови, «дух дослідження», який би надихнув школярів на виконання непростої, але цікавої діяльності. В основу покладаються не готові завдання, а організований їхній пошук. І нехай усе, що учні будуть досліджувати, уже давно досліджене, для них їхні відкриття будуть новими, а тому – безцінними.

Кожне дослідницьке завдання має представляти собою невелику пошукову задачу, що потребує проходження певних етапів. О.Пехота [4], розробив модель навчання як дослідження, яка в ключає такі складові:зіткнення з проблемою; збирання інформації, даних, їх версифікація; збір даних експерименту; побудова пояснення; аналіз ходу дослідження та висновки.Результатом будь якої пошуково-дослідницької діяльності може бути складене повідомлення, реферат, проект, схема, порівняльна таблиця, презентація чи есе. На уроках географії доцільно застосовувати такі види досліджень як: краєзнавчі, історичні, біографічні, метеорологічні, гідрологічні, статистичні тощо.

Формування навичок пошуково-дослідницької діяльності тісно переплітається з розвитком пізнавального інтересу учнів на уроках географії. Адже саме пізнавальний інтерес має дуже велике значення для розвитку особистості, оскільки спонукає до пошуку нових знань, допомагає поглибити і розширити знання, підвищити якість роботи, сприяє виникненню задоволення від праці [5]. Ще Арістотель зауважив, що: «Пізнання починається з подиву». Уміння вчителя дивувати учнів є поштовхом до їхньої допитливості та стимулом до самостійної пошукової діяльності.

На кожному етапі уроку для активізації пізнавального інтересу використовую різні форми роботи: групові, ігрові, фронтальні, індивідуальні.Доречним є застосування методу проектів [2]. Для стимулювання і мотивації пошуково-дослідницької діяльності учнів найчастіше застосовую такі методи роботи як проблемне викладання знань та застосування творчих завдань [3], а також такі педагогічні технології як диференційного навчання, навчально-ігрової, комунікативно-діалогової діяльності,перспективно-випереджального навчання тощо [1].

Варто зауважити, що формування дослідницьких умінь учнів здійснюється в три етапи. Перший етап – підготовчий (6 кл.). В ході цього етапу формуються основні навчальні навички. Другий етап – розвиток дослідницьких умінь (7-8 кл.), третій етап – самостійна дослідницька діяльність школярів (9-10 кл.).

Так, наприклад, при вивченні курсу «Загальна географія» у 6 класі пошукова діяльність учнів спрямована на встановлення зв’язків між явищами та об’єктами, яких на перший погляд не існує. Змістом дослідження стає взаємозв’язок та взаємодія між компонентами географічної оболонки, закономірності їх поширення, механізми саморегуляції на конкретних прикладах своєї місцевості. Основним способом отримання інформації залишається спостереження.

 При вивченні курсу «Фізична географія материків і океанів» в учнів спостерігається конкретно-образне мислення. Основний зміст їхнього дослідження – це географічні об’єкти: гори, пустелі, річки тощо. Учні отримують відповіді на головні питання свого віку: “Чому?”, “Як?” та роблять спроби встановити елементарні причинно-наслідкові зв’язки, суттєво закріплюють навчально-пізнавальну мотивацію, для якої характерна зацікавленість способами здобуття знань. А це в свою чергу дозволяє скерувати інтерес школярів на оволодіння першоосновами справжнього наукового дослідження.

Під час вивчення курсу «Фізична географія України» учні узагальнюють інформацію на більш високому рівні. Вони самостійно обирають методику спостереження, фіксують результати, проводять їхній аналіз.

Блок «Економічна і соціальна географія України/світу» розрахований на учнів, відповідно, 9/10 класів. В основу змісту пошуково-дослідницької діяльності  покладено вивчення і оволодіння нескладними методами статистичних досліджень. Для учнів цього віку цілком доступним є самостійно обирати відповідну методику роботи, визначати її доцільність, можливість отримання достовірних і порівняльних даних. Сформовані дослідницькі вміння дозволяють учням проводити самостійні навчально-творчі пошуки.

  Таким чином, основними шляхами формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи на уроках географії є: спостереження за явищами природи та їх змінами;  виконання завдань практичних робіт; опрацювання джерел інформації; створення проектів, презентацій; участь у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних природничих конкурсах та експедиціях; виконання завдань навчальної практики.

Безумовно, дослідницька діяльність не може охопити весь педагогічний процес, адже доведено, що учень не може засвоювати знання лише шляхом особистого дослідження та відкриття нових знань. Вчителю потрібно пам’ятати, що активізувати пошуково-дослідницьку діяльність школярів - це означає перш за все активізувати їхнє мислення. І якщо пізнання й починається з подиву, то навчання починається з гри, а досвід - із першої дії.

Список використаної літератури

1.Баранчиков І. І. Огляд педагогічних технологій викладання географії в загальноосвітніх школах / І. І.Баранчиков. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. -збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

2.Васютіна Н. К. Метод проектів: його застосування в курсі географії в середній школі / Н. К.Васютіна. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. - збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

3. Лебедєва С. Ж. Методи навчання у викладанні географії в школі /С. Ж.  Лебедєва. Сучасні тенденції наукової парадигми економіко-географічної освіти України. - збірник матеріалів VII всеукраїнської науково-практичної конференції від 8 грудня 2011 року.

4.Пехота О.М., Кіктенко А.З, Любарська О.М. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За редакцією О.М. Пехоти. – К.: А.С.К., 2001. – С.128-135.

5. Таченко С. О. Активізація пізнавального інтересу на уроках географії// Географія. Харків. Основа, 2011 №8 (180).

Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках географії

«Пізнання починається з подиву»

Арістотель

Успішність навчання учнів залежить від їх мотивації. Для стійкої мотивації учнів необхідне формування і розвиток у них пізнавального інтересу.  У підлітковому віці важливо стимулювати дітей до активного пізнання, позитивного ставлення до процесу здобуття знань, усвідомлення, що знання - це радість i благо. Як тільки учні побачать власні пізнавальні ycпіхи, усвідомлять невичерпність i глибину знань про світ навколо й забажають не зупинятися на досягнутому, тоді пізнання стане головною рушійною силою їхнього розвитку, а саморозвиток - пріоритетним i бажаним.

Формування пізнавального інтересу школярів – складний процес, що передбачає використання різних методів розвивального навчання і правильні відносини між вчителем і учнями.  Поєднуючи рівень розвитку пізнавального інтересу і характер пізнавальної активності учнів, слід зазначити, що учням з аморфними інтересами потрібне поступове формування позитивного ставлення до самостійного навчання. Для учнів з широкими інтересами ефективні різні форми проблемного навчання, які б давали змогу проаналізувати концепції та дійти власного висновку. Для учнів з розвиненим інтересом потрібний вихід за межі програми, засвоєння наукових підходів та принципів, постійне використання проблемно-пошукової діяльності.

Підсумовуючи все вище сказане, зазначу, що формування пізнавальної активності учнів на уроках географії базується на трьох «китах»: методологічних, педагогічних та психологічних аспектах.

Методологічні аспекти включають в себе використання елементів історизму;висвітлення досягнень в географії; висвітлення ролі географічних відкриттів у історії цивілізації; ознайомлення з біографіями видатних географів та винахідників; залучення учнів до читання науково-методичної літератури. Педагогічними аспектами являються: пізнавальна активність учнів на уроці; самостійність при роботі з приладами; участь у підготовці рефератів і доповідей; читання науково-популярної літератури; участь у позакласній роботі. До психологічних аспектів відносять: використання елементів здивування; формування позитивних емоцій на уроках; запровадження елементів зацікавленості; заохочення учнів до сприймання матеріалу уроку;формування морально-етичних почуттів.

Застосування усіх зазначених аспектів у педагогічній практиці створює підґрунтя  для вдалого формування пізнавального інтересу учнів на уроках географії.

Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості у викладанні географії

Географія як шкільний предмет має бути зорієнтована на формування широкого спектру світоглядних знань, а знання - сприяти соціологізації особистості, підготовці до життя, раціональної продуктивної творчої діяльності. Поєднання високої теоретичної та практичної підготовки було й залишається одним з найважливіших завдань школи. Підвищення теоретичного рівня не можна вважати ефективним, якщо воно не супроводжується прищепленням практичних навичок.

Дієвою формою зв’язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип навчання. Бо як зазначено в програмі з географії для загальноосвітніх шкіл, одним з головних завдань є формування в учнів цілісного образу планети Земля, починаючи від вивчення загальної географії та пізнанням глобальних закономірностей і процесів та залучення учнів до практичної діяльності шляхом застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

Відомо що краєзнавчий принцип у викладання географії надає можливості навчати учнів географії відповідно до старого дидактичного правила « від відомого до невідомого», «від близького до далекого».

Що ж слід розуміти під визначенням «краєзнавчий принцип навчання»? Як визначає І.С. Матрусов, під «краєзнавчим принципом навчання розуміється встановлення в процесі навчання асоціативних зв’язків між відомими учням фактами з оточуючого середовище та виучуваним програмним географічним матеріалом з метою підвищення якості засвоєння знань». Головне призначення краєзнавчого принципу полягає втому, щоб дати можливість учневі в знайомій місцевості, в повсякденній обстановці спостерігати географічну дійсність у взаємозв’язках її окремих компонентів і результати спостережень використовувати на уроках.

Збагачення учнів краєзнавчими знаннями й пізнавальним досвідом дає їм можливість активніше брати участь у вирішенні таких навчальних проблем, як :

-         Порівняння нових фактів зі своїми життєвими спостереженнями;

-         Виявлення у них рис схожості та відмінності;

-         Уміння за теоретичними уявленнями бачити предмети оточуючої дійсності;

-         Виявляти вміння застосовувати одержані знання.

-         Розвивати предметно-географічні компетентності (соціальна, просторова , аксіологічна, мовленнєва, комунікативна, інформаційна та ін..)

Географічні поняття, що застосовуються учнями на прикладі свого краю, є найбільш переконливим, легко запам’ятовуються. Зв’язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню: у дітей виробляються навички поводження в природі, спостережливість, з’являється інтерес до екологічних та господарсько-економічних проблем. Відомості про свою місцевість – це та «навчальна лабораторія», яка потрібна географу так само, які фізику чи хіміку – шкільна лабораторія з їх предметів. Але для вчителя географії цінним є не тільки підготовка краєзнавчого матеріалу, але й складання тематичного плану щодо здійснення краєзнавчого підходу в процесі навчання.

Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості використовую на уроках географії з 6 по 9 клас.Так, вивчаючи тему «Земля на план та карті» в 6 класі, розглядаючи тему уроку « План місцевості» в 6 класі на місцевості проводимо окомірну зйомку шкільного подвір’я, при цьому вказуємо об’єкти за допомогою умовних знаків, це дає можливість учням закріпити матеріал та практично його застосувати.

Прививчені теми «Літосфера» 6 клас,пропоную учням за допомогою тектонічної та фізичної карти Чернівецької області дослідити які форми рельєфу сформувалися на території краю. Розглядаючи тему в 6 класі «Зовнішні сили Землі», акцентую увагу на ролі текучих вод у перетворенні земної поверхні, пропоную учням підібрати матеріал (фотодокументи) для підтвердження змін земної поверхні під дією текучих вод та визначити їх позитивний чи негативний вплив на земну поверхню та господарську діяльність людини.

Вивчаючи тему «Корисні копалини України» в курсі 8 класу, використовую шкільну колекцію «Мінералів та гірських порід», а також пропоную учням зробити підбірку колекційного матеріалу корисних копалин своєї місцевості.

Розглядаючи тему «Географічне положення. Державний кордон» в 8 – 9 класах даю дітям таке завдання «Визначити частку області до площі України у %. Порівняти площу території та населення області з іншими областями України. З якими державами, областями має кордон? Нанести межі області на контурну карту. Позначити обласний центр. Визначити, які транзитні транспортні магістралі проходять через область»

Вивчаючи тему «Поверхневі води України» у 8 класі, учні отримують завдання «Дослідити які річки є на території Чернівецької області, Сокирянського району, на території нашого села» та презентують матеріал учням класу та навіть учням інших класів при вивчені відповідного матеріалу.

Краєзнавчий матеріал, який я використовую на уроці, залежно від дидактичних цінностей і виховних завдань уроку, виступає як джерело теоретичних знань і підтвердження їх цінності, як засіб пізнання й як об’єкт розв’язання навчально-пізнавальних завдань у процесі навчання. Тому вважають, що систематичне й цілеспрямоване здійснення краєзнавчого підходу у викладання географії потребує великих зусиль, постійного пошуку, систематичної роботи над собою, вивчення й накопичення великого краєзнавчого матеріалу, його аналізу й дидактичної обробки. У цій роботі потрібно керуватися певними вимогами до підбору краєзнавчого матеріалу, а саме:

-         відбір такого матеріалу, який сприяє формуванню учнів розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних та соціальних завдань;

-         краєзнавчий матеріал має бути типовим як фізико -географічному, так і в економіко – географічному відношеннях й сприяти більш глибокому й повному засвоєнню учнями географічних знань, конкретизації та розкриттю наукових понять;

-         краєзнавчий матеріал має сприяти виробленню в учнів практичних навичок застосування одержаних раніше знань;

-         зміст краєзнавчого матеріалу, відповідаючи віковим особливостям і рівню загального розвитку дітей, має сприяти виявленню й розвитку пізнавальних інтересів учнів.

На уроках географії неможливо обійтись без краєзнавчого матеріалу, адже це формує систему географічних знань і при цьому має тісний зв'язок із життям. Краєзнавчий матеріал дає можливість учням відчути себе учасниками деяких процесів. Труднощі при такому напрямку роботи – це недостатність краєзнавчого матеріалу, низька матеріально - технічна база.

Порівняння краєзнавчого матеріалу з матеріалом, що вивчається в шкільному курсі географії, спонукає учнів до активної розумової діяльності, привчає їх до самостійних висновків та узагальнень, сприяє встановленню зв’язків і географічних явищ.

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках географії

Однією з умов підвищення ефективності вивчення географії в сучасній школі є побудова процесу навчання спрямованого на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. В. О.Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Визначень понять «творчість» багато, але практично всі вони схожі в одному: творчість – це створення чогось нового. Діти дуже близькі до природи, і творчість є невід’ємною  частиною їх життя. Завдання батьків та вчителів – допомогти дитині зберегти творче ставлення до життя.

Творчі здібності розглядаються науковцями як індивідуальний, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі результати в будь-якій сфері діяльності. Дитина психологічно краще готується до сприймання невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її особистості, розвитку таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість. Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей –- талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим -– є любов до дитини! Вчительство – це і мистецтво і праця. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської діяльності. Завданням кожного з нас є зробити процес навчання захоплюючим та радісним. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору.

Важливу участь до стимуляції учнів до творчої, пошукової діяльності відіграють завдання:

- Підбір вчителем завдань, що потребують творчої переробки, систематизації, узагальнення, вмінь та навичок порівнювати й аналізувати  вже відоме і проводити експериментальні пошукові дослідження невідомого;

- створення умов для розвитку  ситуативного інтересу, який відіграє роль пускового механізму в здійсненні діяльності;

- використання ігрових моментів, що стимулюють прояви  самостійності учнів, їх творчих можливостей.

Формування  творчої особистості -  це комплекс заходів, які необхідно проводити  в системі від теми до теми, від класу до класу, починаючи з матеріалу, який знайомий дітям (їх оточення, їх рідний край).

Для забезпечення самостійного, творчого розвитку учнів треба, щоб вони засвоїли пізнавальні процедури (кроки)  творчої діяльності.

Цими кроками можна вважати:

- Мотиваційні – допитливість, захопленість, прагнення до творчих досягнень, емоційний сплеск;

- Інтелектуально-логічні – здатність виділяти головне, порівнювати, аналізувати, доводити свою думку;

- Інтелектуально-евристичні – вміння фантазувати, висувати  ідеї розв’язання проблемних завдань, самостійно переносити знання  та уміння у нову учбову ситуацію;

- Комунікативні – здатність до співробітництва, уміння працювати в групах, допомога іншим;

- Здатність до самореалізації – уміння планувати і раціонально використовувати час, здатність до самоконтролю.

Виявляючи та розвиваючи творчий потенціал, створюю умови для самоактуалізації особистості, задоволення її духовних потреб. Шляхом переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє "Я", здійснюю соціальну адаптацію дитини, а головними чинниками цього стають навчання та виховання. Як писав В.О. Сухомлинський: «Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця. Людина – неповторна».

«Творчості, як будь-якої діяльності, можна вчитись» - писав Г. Альтшуллер. І тому мета моєї роботи - навчати дітей творчості. Працюючи на педагогічній ниві, я намагаюся перш за все чітко усвідомити мету своєї  діяльності. Тобто пробудити учня до творчості, до самостійності розвинути свідоме ставлення до навчання, прагнення до саморозвитку, самовдосконалення, створити самодостатню особистість, яка не загубиться на складних життєвих шляхах.

Переступаючи поріг школи, я усвідомлюю, що приходжу до учнів, щоб розпізнати у кожному з них людську особистість, здатну розвиватись і прогресувати.

• Мій обов’язок прийняти кожного учня таким, яким він є, а не яким я хотіла би його бачити, допомогти кожній дитині досягти максимуму її потенційних можливостей.

• мій обов’язок – сприяти розвитку того доброго, що є мінімальним капіталом кожної без винятку людини. Допомогти кожному учневі розкрити свої здібності, талант, сформувати активну життєву позицію на благо своєї Батьківщини.

У своїй роботі намагаюся:

- пізнавати, діяти, спілкуватись, жити;

 - будувати роботу на позитивних емоціях вчителя і учня;

 - розвивати, навчати, виховувати одночасно;

 - максимально враховувати індивідуальні здібності учнів;

-  всебічно розвивати творчі здібності дітей;

- не давати готові знання , а вчити добувати їх;

- формувати свідому, активну особистість та громадянина.

Готуючись до кожного уроку, думаю над тим, щоб був побудований методично вірно, щоб уроки не був схожими. Намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи,  прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості. Намагаюся відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися і розквітнути. Прагну створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність , формується як творча особистість. Як писав В.О. Сухомлинський: "Важко переоцінити роль особистості вчителя, його духовного обличчя в пробудженні і розвитку творчих здібностей, нахилів, талантів учня. Успішний учитель для обдарованих учнів -– це геолог, що зуміє розшукати скарби в душі дитини, натрапити чи то на золоту жилу, чи на коштовний камінь, чи на вічний граніт."

В своїй роботі я використовую як традиційні форми роботи так і інтерактивні сучасні технології. Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними я  вважаю проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими – ось завдання вчителя, яке можливо реалізувати через виконання творчих практичних завдань. Саме це дає можливість поєднати на уроці інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати в школярів географічну картину світу. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання». Важливий момент – створення ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття».

Кожен урок – це творчий акт, в якому педагог і учні з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини. Інтерактивні технології заохочують учнів допомагати один одному – вчитися. Провожу інтегровані  уроки, на яких здійснюються міжпредметні зв’язки, а також активізується діяльність учнів. Велике значення приділяю проведенню практичних робіт відповідно до програми. Щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації навчання -  на це звертаю особливу увагу. Мотиви базуються на активному інтересі до того, що вивчається. Для того щоб сформувати позитивне ставлення до теми, що вивчається (Мені це цікаво!), на етапі мотивації навчальної діяльності,  застосовую у своїй роботі такі прийоми: «Дивуй!», «Приваблива мета», «Фантастична добавка», «Відстрочена відгадка», «Проблемне питання», «Мікрофон». Також використовую наочність, яка підвищує інтерес учнів до навчання. Дбаю про те, щоб учні засвоїли обов’язковий мінімум знань, умінь і практичних навичок які передбачені державним стандартом та навчальними програмами. Матеріал який вивчається зрозумілий і доступний учням. Намагаюся створити гарний  мікроклімат на уроках, який би  сприяв творчій діяльності створити доброзичливі стосунки між учителем та учнями.

З метою формування робочого настрою на початку уроку  при актуалізації опорних знань  (Налаштуємося на географію!») використовую такі прийоми: «Інтелектуальна розминка», «Вірю – не вірю», «Географічна мозаїка». Практикую  творчі завдання, наприклад, під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі. Пропоную учням написати топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками пісню («Вгадай пісню») тощо. Під час визначення географічних координат виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів. Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю і індивідуальністю. Для зацікавлення учнів на уроці  використовую прийом «Дивуй», «Скарбничка»,  де  наводжу дивні факти або цікаву історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до активної пізнавальної активності. При цьому поєдную  комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність учнів шляхом взаємовпливу вчитель-учень-учні-вчитель.

Використовуючи інноваційні технології, ставлю за мету досягти  послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу. Уроки-подорожі, прес-конференції, уроки-дослідження, використання Інтернет-ресурсів, мультимедійних технологій, урок-змагання, урок-диспут – це саме ті уроки, які активізують навчальну діяльність учителя і учнів.

Також   застосовую  багато прийомів опрацювання нового матеріалу (Нудьгувати ніколи!): «Ажурна пилка», «Спільний проект», «Дискусії», «Діалог», «Робота в групах», «Коло ідей», «Мозковий штурм», вивчення випадків, або Кейс-метод, метод  «Прес»,  «Шпаргалка», «Кути».     Для кращого розуміння певних ознак чи явищ використовую метод пошуку аналогій. Використання аналогій у творчому процесі розвиває логічне мислення, пам’ять, увагу, фантазію дитини.

    На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Хто більше знає», «Поле чудес», вікторини, «Чомучка», а також складання сенканів, есе, опитування-естафета, власні приклади, «Так-ні».

У шкільній географії важлива роль належить цифровим показникам. З цією метою використовую такі прийоми; цифрові диктанти, цифрові співвідношення, задачі тощо.

Творчість проявляється і у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Задаючи домашнє завдання , враховую рівень знань учнів з предмету. Часто задаю диференційоване домашнє завдання: випереджальне завдання, скласти до теми кілька репродуктивних  і творчих завдань, або скласти кросворд, чайнворд. Наприклад, завдання спрямовані на розвиток фантазії: «П’ять хвилин під водою», «Подорож крапельки води», «Мої враження від перебування в Африці» тощо. Використання інтерактивної вправи «Пошук нової інформації» спонукає учнів до використання Інтернету, а також прищеплює навички дослідницької діяльності. Також задаю творчі завдання:  написати  есе на тему «З нас витікає Україна», або підготувати презентацію, де намітити шляхи розвитку певних проблем.

 Також   працюю над  проектом по вивченню країн світу та Європи,  з метою розширення знання про країни Євросоюзу, їх традицій, культуру, побут. Так, у 10-му класі були  проведені уроки-презентації: «Калейдоскоп традицій французів і британців» та «Калейдоскоп традицій італійців», на яких були застосовані творчі проекти учнів.

Велику увагу приділяю урокам узагальнення знань по вивченій темі. Наприклад у 7 класі, вивчивши материки Південної півкулі, здійснюємо уявну подорож по вивченим материкам, застосовуючи ігрові форми, творчі доробки учнів, додатковий цікавий матеріал. У 6 класі – урок-подорож по темі «Гідросфера».

Значну увагу приділяю  картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ Н.Н.Баранський, карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії. Від карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти починається й картою закінчується. Застосовую такі прийоми як «Пінг-понг», «Географічний крос», «Мандрівка», «П’ять питань», бліцопитування, «Лови помилку картографа», світлофор.

Неабияке значення в системі географічної  науки, приділяю краєзнавству. Краєзнавчий матеріал – найкраще унаочнення під час вивчення тем шкільного курсу географії. Завдяки його використанню активізую пізнавальну діяльність учнів, виховую любов до рідного краю. Це один із шляхів морального виховання дітей та підготовки їх до самостійного життя. Внаслідок цієї роботи учні залучені до пошуку, поглиблюють свої знання з географії, а як результат - підвищують свої оцінки з предмету. А це головне завдання у роботі вчителя.