180-й річниці з дня народження географа-краєзнавця Павла Чубинського присвячується

Павло Чубинський відомий в науковому світі як етнограф-фольклорист та автор гімну "Ще не вмерла Україна". А як географ-краєзнавець – маловідомий

Діяльність його тісно пов'язана з Російським географічним товариством, яке в той час відігравало значну роль в науково – культурному житті Росії. Ще змалку Павло починає захоплюватись епохою географічних відкриттів, мріє про далекі подорожі.

Він поступив в Петербурзький університет, на юридичний факультет, де й познайомився з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який в свою чергу знайомить Чубинського з такими видатними географами як Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо-Маклаєм. Саме Миклухо-Маклай вмовив Чубинського вступити до Російського Географічного Товариства і саме під впливом цього видатного географа – дослідника, який вже в той час побував на Канарських островах та Мадагаскарі, Чубинський починає серйозно захоплюватись економічною – географією.

Він мріє про експедицію на північ Росії і також плідно збирає інформацію про етнографію та географію України. За те що Чубинський вступив у революційно – літературну організацію його висилають в Архангельськ область де він працює секретарем в місцевому суді.

Але він не втрачає зв'язку з його друзями та з Батьківщиною. Крім того на чужині він збирає цінні етнографічні матеріали. Через 2 роки клопотанням Пржевальського його звільняють з заслання і він повертається до нормальної роботи.

В своїх працях він порушує питання використання природних багатств. Йому належить ідея розорення цілинних земель на півночі Росії для збільшення посівних площ, оскільки в той час перед царем постало питання забезпечення хлібом держави, якого катастрофічно не вистачало.

У 1866 році Географічне товариство нагороджує чубинського медаллю "за полезные труды". В тому ж році Чубинський бере участь у експедиції, що досліджує Печорськийй край там він зібрав величезний матеріал про кліматичні умови Північно-Двінського басейну.

Павло Чубинський завжди пам'ятав Україну. Перебуваючи в Печорську він пише нарис про народні правові звичаї в Україні. Пізніше він їде в експедицію по Україні та Бесарабіії де Чубинський відвідав більш ніж 30 повітів.

Він нагороджений премією Академії наук в 1879р та премією міжнародного географічного конгресу в Парижі, влітку 1875р. Крім того він є одним із організаторів Київського географічного товариства.

Помер Павло Чубинський 26 січня 1884 року і похований в Борисполі.